- випроводити
- див. випроводжати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випроводити
Смотреть что такое "випроводити" в других словарях:
випроводити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вести — I 1) (спрямовувати рух кого н., допомагати / примушувати йти куди н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати,… … Словник синонімів української мови
виводити — I = вивести (допомагати / примушувати йти з собою звідки н., за межі чогось), випроваджувати, випровадити, випроводити; виставляти, виставити (проганяти) II ▶ див. будувати, вести I, 1), виділяти 1), висиджув … Словник синонімів української мови
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
виряджати — I = вирядити (споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого / що н., звідкись, кудись), випроводжати, випроваджувати, випроводити, випровадити II ▶ див. виганяти I, проводити … Словник синонімів української мови
спроваджувати — спровадити (примушувати кого н. виходити, іти звідкись, залишати когось / щось), випроваджувати, випроводити … Словник синонімів української мови
відпроторити — дієслово доконаного виду випроводити когось зі свого дому розм., рідко … Орфографічний словник української мови
